Що відображає зарплата випускника
Одним з найбільш значущих показників кар’єри випускників, на вже усталену громадську думку, є заробітна плата. В зв’язку з цим цілком виправдано проведення Всеросійським центром вивчення громадської думки (ВЦИОМ) спільно з компанією «Future Today» в листопаді - грудні 2007 року дослідження - «Молодь про кар’єру: амбіції і реальність».
Проте, заробітна плата не завжди є адекватним інструментом оцінки старшекурсников і випускників вузів.
Спираючись на роботи кадрового будинку SuperJob і інших дослідницьких структур по темі «Випускник вузу і його зарплата» і на широкий спектр власних досліджень фахівці НРА «РЕЙТОР» діляться своїми міркуваннями, наскільки взагалі доцільно використовувати показник заробітної плати для оцінки випускників вузів і яким чином його краще всього застосовувати. При цьому детально аналізуються матеріали дослідження Вциома.
В першу чергу слід зазначити, що в позначеному вище дослідженні «Молодь про кар’єру: амбіції і реальність» точно сформульовані питання, які дозволяють оцінити амбітність випускників і їх реальні очікування. Для оцінки кар’єрних амбіцій випускників використовується питання: «Яку зарплату Ви вважаєте справедливою для себе після закінчення університету з урахуванням отриманих знань і навиків?». Для оцінки реальних очікувань випускників їх питають: «Яку зарплату Ви реально розраховуєте отримувати після закінчення університету?». Проте, тут коштує дещо уточнити.
По-перше, зарплата є найважливішим, але не єдиним показником оцінки амбітності випускників. Як інший показник цієї групи можна використовувати, наприклад, посадову категорію, яку прагне зайняти випускник відразу після закінчення вузу, оскільки кар’єра, наприклад, науковця при всій її значущості, не дозволяє розраховувати на високу зарплату. При цьому можуть бути застосовані наступне питання і шкала:
«Як Ви думаєте, яку посаду понад усе припускає та освіта, яку Ви отримуєте?
1. Робочий
2. Фахівець, службовець, інженерно-технічний працівник
3. Майстер, менеджер середньої ланки
4. Науковець, викладач
5. Керівник, топ-менеджер
6. Власник власної справи, власник
7. Інше_______________________________»
По-друге, для оцінки реального рівня заробітних плат випускників вузів необхідно використовувати інші дослідницькі процедури. У європейських державах і США в цьому випадку прийнято застосовувати статистичні дані про рівень заробітної плати. У Росії подібна статистика поки в дуже незначному ступені відображає дійсність. Дані про реальні доходи громадян в Росії зібрати до цих пір скрутно. В зв’язку з цим самооцінки випускників можна доповнити оцінками працедавців, даними вибіркових обстежень підприємств. Ця інформація показує, що випускники схильні завищувати реальну заробітну плату, що також свідчить про їх амбіції.
Так в Москві спостерігається зсув в оцінках старшекурсников і працедавців. Висока амбітність старшекурсников не дозволяє їм тверезо оцінювати ситуацію і називати ту заробітну плату, яку вони зможуть отримати. Подібні тенденції були виявлені НРА «РЕЙТОР» також в ході інших досліджень в Пріволжськом федеральному окрузі (2005 р.), Санкт-Петербурзі (2006 р.), крупних містах Уралу і Сибіру (2006 р.), краях і областях Південного федерального округу (2007 р.).
Важливою складовою дослідження Вциома є побудова розподілів з урахуванням характеристик респондентів (крос-табуляція). При цьому використовуються такі значущі характеристики, як місце навчання (Москва, Санкт-Петербург, Новосибірськ), підлога респондентів (чоловічий, жіночий), успішність (майже всі п’ятірки, в основному п’ятірки і четвірки, в основному четвірки, в основному четвірки і трійки, в основному трійки), досвід роботи, значущість чинників побудови кар’єри. Вплив цих характеристик на кар’єрні амбіції і зарплатові очікування старшекурсников дійсно великий.
Проте, доцільно виділити ще декілька чинників, які впливають на відповіді респондентів щодо їх заробітної плати.
Першою з таких чинників є спеціальність (напрям підготовки бакалаврів і магістрів). Дослідження показують, що профіль освітньої програми істотно позначається на відповідях респондентів.
Всього в ході дослідження було виділено 5 напрямів: енергетика, IT і телекомунікації, машинобудування, менеджмент і економіка, газ і нафтохімія. Інші напрями не дослідилися. Як показано на малюнку 2, спостерігаються серйозні відмінності, зокрема, між відносно сучасними напрямами (менеджмент і економіка, IT і телекомунікації) і традиційними (енергетика, машинобудування, газ і нафтохімія) по частці респондентів, які чекають отримувати більше 30 000 рублів відразу після закінчення вузу. У машинобудуванні при цьому найбільш велика частка опитаних, таких, що реально розраховують отримувати до 10 000 рублів.
Можна тільки припустити, що в таких сферах як медицина, державна і муніципальна служба, педагогіка і ряду інших очікування грошової компенсації за працю можуть бути ще нижче.
Наступним важливим чинником є категорія вузу, в якому вчиться старшекурсник. При цьому можуть використовуватися різні підстави класифікації для угрупування вузів:
- організаційно-правовий статус (державний вуз, недержавний вуз);
- профіль вузу (технічні і технологічні вузи, архітектурні і художні вузи, економічні вузи, юридичні вузи, вузи сервісу і т.д.);
- категорія вузу (університет, академія, інститут) і ін.
Найбільш істотні відмінності спостерігаються між державними і недержавними вузами. Це багато в чому пов’язано із стереотипами суспільної свідомості («тільки у державному вузі можна здобути якісну освіту») і істотним чином впливає на амбіції випускників. Зокрема, численні дослідження НРА «РЕЙТОР», проведені в 2005-2007 рр. на територіях Москви, Санкт-Петербурга і Новосибірська, показують, що в таких напрямах, як економіка і менеджмент, IT і телекомунікації зарплатові очікування старшекурсников недержавних вузів в цілому значно нижче, ніж державних.
В цілому слід зазначити, що дослідження Вциома наочно відображає ті тенденції, які існують сьогодні з працевлаштуванням старшекурсников: рівень амбітності у молодих людей високий, при цьому їх зарплатові очікування багато в чому не співпадають з дійсністю.