“…к жалю, постоянку, на якій мене навчили б чомусь новому, мені за останній час знайти не вдалося. Напевно, не ті попадалися. Та і умови були не найкращі. ІМХО, коли є виделенка удома і що влаштовує на все 200% ноут, то можна навіть не замислюватися про те, щоб переповзати в який-небудь офіс”
Тисячі і тисячі людей щодня шукають свою роботу, ходять на співбесіди, придивляються до майбутніх начальників, дивляться як добиратися до нового місця роботи, расчитивают свою можливу зарплату. Нудно! Нецікавий!
Уявіть собі, що існують люди, які зарабативат гроші і позбавлені начальника, яким не потрібно їздити на роботу, які отримують все 100% доходу від бізнесу. Назва цим людям — фрілансери.
Радянська людина була вихована на тому, що кожен після закінчення школи (ПТУ, Вузу) був в примусовому порядку забезпечений роботою. Той, хто ухилявся від участі в робочому процесі по будівництву спільного майбутнього, вважався таким, що дармоїдствує, що було караним. СРСР розпався, але свідомість залишилася. Всіх дітей родітелії прагнуть відправити вчитися, щоб потім вони працювали за фахом. Багатьом не подобаються ті учбові заклади, куди їх відправили батьки. І… Найактивніші починають бунтувати.
Бунт полягає в тому, що студент починає заробляти на життя тим, що уміє краще всього; часто це заняття є хобі. Буває, що під кінець навчання студент вже самостійно заробляє на життя, і диплом йому потрібний хіба що для приміщення оного в рамочку.
Варто відзначити, що стати фрілансером не кожному дано. Фрілансерамі можуть бути тільки дисципліновані люди з розвиненим відчуттям самоконтролю, що володіють як професійними навиками, так і навиками менеджера з продажу, бухгалтера, кризового менеджера, менеджера ризиків та ще і юриста впрідачу.
Фрілансер — людина-компанія. Все життя цієї людини — бізнес, а бізнес — все життя. Він не має права хворіти, оскільки йому ніхто не сплатить лікарняний. Він винен сам планувати свої доходи, витрати, шукати клієнтів, рекламувати свої послуги. Один негативний відгук про роботу такої людини часто означає, що найближчим часом струмочок клієнтів висохне на тривалий час. У фрілансера немає розпорядку дня, так само як і немає вихідних і свят.
Маючи досвід найму персоналу, можна з великою упевненістю сказати, що затягнути успішного профессионала-фрілансера в офіс на постійну роботу практично неможливо, а, якщо і можливо, то економічно невигідно. У 99% випадків, коли вам сподобається той арсенал навиків і умінь, якими володіє фрілансер, на пропозицію переміститися в офіс і почати працювати за фіксовану (хоча не далеко найменшу) ставку, у відповідь ви почуєте ціну, яка мінімум в 2-2,5 разу перевищує ваші найсміливіші припущення про максимальний рівень оплати подібного фахівця.
Коли ви запитаєте, чому так дорого, відповідь послідує негайно:”Те гроші, які ви запропонували, я заробляю, не виходячи з будинку, за один тиждень, працюючи по 4 години в день! А ви мені пропонуєте восьмигодинний робочий день у біса на куличках!”.
Іноді нам ставлять питання, представники яких професій найчастіше йдуть у фріланс. Варто відзначити, що без інформаційних технологій тут не обійшлося. Частіше всіх фрілансерамі стають ті люди, які роблять свою роботу, використовуючи комп’ютер і мобільний телефон: програмісти, дизайнери, перекладачі, журналісти, копірайтери, фоторепортери. Часто у таких людей ви знайдете удома виділену лінію, декілька фіксованих і мобільних телефонів, факсний апарат, хороший принтер, непоганий комп’ютер.
Добре подумайте, перш ніж запропонувати роботу фрілансеру в офісі. Ви можете привести в колектив людини, для якої можливість бути звільненим не є сильним аргументом, а амбіції і самостійне розуміння подій, що відбуваються навколо, знаходяться на одному рівні з вашим найбільшим босом. Добре також подумайте, перш ніж відмовитися від послуг фрілансера, приклади робіт і терміни виконання робіт якого вас влаштовують.

Джерело: estrabota.com.ua