У сучасному ринку працевлаштування всі чаші зустрічаються вакансії, які подразумевают тимчасове знаходження працівника в офісі, а то і зовсім його відсутність в приміщенні фірми.
Як, мабуть, і у всіх видах зайнятості даний тип має як значущі плюси, так і мінуси для співробітників і працедавців. Неспростовними плюсами є, перш за все, значна економія працедавця на організації робочого місця окремого співробітника, а іноді і цілого офісу і ширшими можливостями. Додатковою зручністю для працедавця є зручна система оплати праць видаленого співробітника. Працедавці, як правило, обумовлюють виплату по результату, а не по витраченому часу.
Для домашнього працівника так само існує ряд вагомих вигод, серед яких наступні: можливість самостійно створювати і регулювати робочий графік, велика незалежність в порівнянні з традиційним офісним працівником, комфортніші умови роботи. Видалений працівник не має необхідності щодня приїжджати в офіс і бігати по різних відділах фірми. Крім того, часто, даний вид трудової діяльності подразумеваєт можливість роботи з декількома замовниками одночасно, що, по суті, не обмежує розмірів гонорарів «вільного працівника».
Природно попит на подібний вид вакансій достатньо високий. Кого ж не влаштує наявність таких явних зручностей як вільний графік роботи, зручна домашня обстановка, самоконтроль і самоорганізація, можливість самому вибирати сферу зайнятості?
При всіх видимих перевагах існують і недоліки такого роду зайнятості. Іноді їх виявляється навіть більше, ніж переваг.
найвагомішим недоліком «вільного плавання» є нестабільність заробітку. Фрілансеру доводиться практично постійно знаходитися у пошуках роботи, оскільки випадки постійної зайнятості у одного працедавця скоріше виключення з правил.
Своєрідною платою за свободу дій є накладена відповідальність за весь процес і кінцевий результат роботи. Фрілансер - агент, менеджер і виконавець в одній особі, тому збільшується і частка відповідальності.
Проте при серйозному підході до справи всіх можливих недоліків можна легко уникнути.