Стаття 77. Загальні підстави припинення трудового договору
Підставами припинення трудового договору є:
1) угода сторін (стаття 78 справжнього Кодексу);
2) закінчення терміну трудового договору (стаття 79 справжнього Кодексу), за винятком випадків, коли трудові відносини фактично продовжуються і жодна із сторін не зажадала їх припинення;
3) розірвання трудового договору за ініціативою працівника (стаття 80 справжнього Кодексу);
4) розірвання трудового договору за ініціативою працедавця (статті 71 і 81 справжнього Кодексу);
5) переклад працівника на його прохання або з його згоди на роботу до іншого працедавця або перехід на виборну роботу (посада);
6) відмова працівника від продовження роботи у зв’язку із зміною власника майна організації, із зміною підвідомчості (підлеглості) організації або її реорганізацією (стаття 75 справжнього Кодексу);
7) відмова працівника від продовження роботи у зв’язку із зміною визначених сторонами умов трудового договору (частина четверта статті 74 справжні Кодекси);
відмова працівника від перекладу на іншу роботу, необхідного йому відповідно до медичного висновку, виданого в порядку, встановленому федеральними законами і іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, або відсутність у працедавця відповідної роботи (частини третя і четверта статті 73 справжні Кодекси);
9) відмова працівника від перекладу на роботу в іншу місцевість разом з працедавцем (частина перша статті 72.1 справжнього Кодексу);
10) обставини, не залежні від волі сторін (стаття 83 справжні Кодекси);
11) порушення встановлених справжнім Кодексом або іншим федеральним законом правил укладення трудового договору, якщо це порушення виключає можливість продовження роботи (стаття 84 справжні Кодекси).
(частина перша в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Трудовий договір може бути припинений і по інших підставах, передбаченим справжнім Кодексом і іншими федеральними законами.
Частину третя втратила силу. - Федеральний закон від 30.06.2006 N 90-ФЗ.
(див. текст в попередній редакції)
Стаття 78. Розірвання трудового договору за угодою сторін
Трудовий договір може бути у будь-який час розірваний за угодою сторін трудового договору.
Стаття 79. Припинення термінового трудового договору
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Терміновий трудовий договір припиняється із закінченням терміну його дії. Про припинення трудового договору у зв’язку із закінченням терміну його дії працівник повинен бути попереджений у письмовій формі не менше чим за три календарні дні до звільнення, за винятком випадків, коли закінчується термін дії термінового трудового договору, ув’язненого на час виконання обов’язків отсутствующего працівника.
(частина перша в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Трудовий договір, ув’язнений, на час виконання певної роботи припиняється після закінчення цієї роботи.
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Трудовий договір, ув’язнений, на час виконання обов’язків отсутствующего працівника припиняється з виходом цього працівника на роботу.
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Трудовий договір, ув’язнений для виконання сезонних робіт протягом певного періоду (сезону), припиняється після закінчення цього періоду (сезону).
(частина четверта в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Стаття 80. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника (за власним бажанням)
Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це працедавця у письмовій формі не пізніше чим за два тижні, якщо інший термін не встановлений справжнім Кодексом або іншим федеральним законом. Перебіг зазначеного терміну починається наступного дня після отримання працедавцем заяви працівника про звільнення.
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
За угодою між працівником і працедавцем трудовий договір може бути розірваний і до закінчення терміну попередження про звільнення.
У випадках, коли заява працівника про звільнення за його ініціативою (за власним бажанням) обумовлена неможливістю продовження їм роботи (зарахування до освітньої установи, вихід на пенсію і інші випадки), а також у випадках встановленого порушення працедавцем трудового законодавства і інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права, локальних нормативних актів, умов колективного договору, угоди або трудового договору працедавець зобов’язаний розірвати трудовий договір в строк, вказаний в заяві працівника.
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
До закінчення терміну попередження про звільнення працівник має право у будь-який час відкликати свою заяву. Звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошений у письмовій формі інший працівник, якому відповідно до справжнього Кодексу і інших федеральних законів не може бути відмовлено в ув’язненні трудового договору.
Після закінчення терміну попередження про звільнення працівник має право припинити роботу. У останній день роботи працедавець зобов’язаний видати працівникові трудову книжку, інші документи, пов’язані з роботою, за письмовою заявою працівника і провести з ним остаточний розрахунок.
Якщо після закінчення терміну попередження про звільнення трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, то дія трудового договору продовжується.
Стаття 81. Розірвання трудового договору за ініціативою працедавця
Трудовий договір може бути розірваний працедавцем у випадках:
1) ліквідації організації або припинення діяльності індивідуальним підприємцем;
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
2) скорочення чисельності або штату працівників організації, індивідуального підприємця;
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
3) невідповідності працівника посади або виконуваній роботі унаслідок недостатньої кваліфікації, підтвердженої результатами атестації;
(п. 3 в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
4) зміни власника майна організації (відносно керівника організації, його заступників і головного бухгалтера);
5) неодноразового невиконання працівником без поважних причин трудових обов’язків, якщо він має дисциплінарне стягнення;
6) одноразового грубого порушення працівником трудових обов’язків:
а) прогулу, тобто відсутність на робочому місці без поважних причин протягом всього робочого дня (зміни), незалежно від його (її) тривалості, а також у разі відсутності на робочому місці без поважних причин більше чотирьох годин підряд протягом робочого дня (зміни);
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
би) появи працівника на роботі (на своєму робочому місці або на території організації - працедавця або об’єкту, де за дорученням працедавця працівник повинен виконувати трудову функцію) в стані алкогольного, наркотичного або іншого токсичного сп’яніння;
(пп. “б” в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
в) розголошування таємниці (державною, комерційною, службовою і інший), що охороняється законом, відомої, що стала, працівникові у зв’язку з виконання їм трудових обов’язків, зокрема розголошування персональних даних іншого працівника;
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
г) здійснення за місцем роботи розкрадання (зокрема дрібного) чужого майна, розтрати, умисного його знищення або пошкодження, встановлених вироком суду, що вступив в законну силу, або ухвалою судді, органу, посадовця, уповноважених розглядати поділа про адміністративні правопорушення;
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
д) встановленого комісією з охорони праці або уповноважених по охороні праці порушення працівником вимог охорони праці, якщо це порушення спричинило за собою тяжкі наслідки (нещасний випадок на виробництві, аварія, катастрофа) або свідомо створювало реальну загрозу настання таких наслідків;
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
7) здійснення винних дій працівником, безпосередньо обслуговуючим грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підставу для втрати довіри до нього з боку працедавця;
здійснення працівником, що виконує виховні функції, аморальної провини, несумісної з продовженням даної роботи;
9) ухвалення необгрунтованого рішення керівником організації (філіалу, представництва), його заступниками і головним бухгалтером, що призвів за собою порушення збереження майна, неправомірне його використання або інший збиток майну організації;
10) одноразового грубого порушення керівником організації (філіалу, представництва), його заступниками своїх трудових обов’язків;
11) уявлення працівником працедавцеві підроблених документів при укладенні трудового договору;
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
12) втратив силу. - Федеральний закон від 30.06.2006 N 90-ФЗ;
(див. текст в попередній редакції)
13) передбачених трудовим договором з керівником організації, членами колегіального виконавського органу організації;
14) у інших випадках, встановлених справжнім Кодексом і іншими федеральними законами.
Порядок проведення атестації (пункт 3 частини першої справжньої статті) встановлюється трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, локальними нормативними актами, що приймаються з урахуванням думки представницького органу працівників.
(частина друга в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Звільнення по підставі, передбаченій пунктом 2 або 3 частини першої справжньої статті, допускається, якщо неможливо перекласти працівника з його письмової згоди на іншу роботу (як вакантну посаду або роботу, відповідну кваліфікації працівника, так і вакантну нижчестоячу посаду або нижчеоплачувану роботу), що є у працедавця, яку працівник може виконувати з урахуванням його стану здоров’я. При цьому працедавець зобов’язаний пропонувати працівникові що всі відповідають вказаним вимогам вакансії, наявні у нього в даній місцевості. Пропонувати вакансії в інших місцевостях працедавець зобов’язаний, якщо це передбачено колективним договором, угодами, трудовим договором.
.
(частина третя в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
У разі припинення діяльності філіалу, представництва або іншого відособленого структурного підрозділу організації, розташованого в іншій місцевості, розірвання трудових договорів з працівниками цього підрозділу проводиться за правилами, передбаченими для випадків ліквідації організації.
(частина четверта в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Звільнення працівника по підставі, передбаченій пунктом 7 або 8 частини першої справжньої статті, у випадках, коли винні дії, що дають підстави для втрати довіри, або відповідно аморальна провина здійснені працівником поза місцем роботи або за місцем роботи, але не у зв’язку з виконання їм трудових обов’язків, не допускається пізніше за один рік з дня виявлення провини працедавцем.
(частина п’ята введена Федеральним законом від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Не допускається звільнення працівника за ініціативою працедавця (за винятком випадку ліквідації організації або припинення діяльності індивідуальним підприємцем) в період його тимчасової непрацездатності і в період перебування у відпустці.
(частина шоста введена Федеральним законом від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Стаття 82. Обов’язкова участь виборного органу первинної профспілкової організації в розгляді питань, пов’язаних з розірванням трудового договору за ініціативою працедавця
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Положення частини першої статті 82 справжні Кодекси, згідно яким при ухваленні рішення про скорочення чисельності або штату працівників організації і можливому розірванні трудових договорів з працівниками відповідно до пункту 2 частини першої статті 81 даного Кодексу працедавець зобов’язаний у письмовій формі повідомити про це виборному органу первинної профспілкової організації не пізніше чим за два місяці до початку проведення відповідних заходів, в системі правового регулювання, що діє, означає, що працедавець при ухваленні відповідного рішення зобов’язаний у письмовій формі повідомити про це виборному органу первинної профспілкової організації не пізніше чим за два місяці до початку розірвання з працівниками трудових договорів (визначення Конституційного Суду від 15.
01. 2008 N 201-О-П).
.
При ухваленні рішення про скорочення чисельності або штату працівників організації, індивідуального підприємця і можливому розірванні трудових договорів з працівниками відповідно до пункту 2 частини першої статті 81 справжнього Кодексу працедавець зобов’язаний у письмовій формі повідомити про це виборному органу первинної профспілкової організації не пізніше чим за два місяці до початку проведення відповідних заходів, а у випадку, якщо рішення про скорочення чисельності або штату працівників може привести до масового звільнення працівників - не пізніше чим за три місяці до початку проведення відповідних заходів.
Критерії масового звільнення визначаються в галузевих і (або) територіальних угодах.
.
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Консультантплюс: примітка.
З питання, що стосується критеріїв масового звільнення, див. Ухвала Уряду РФ від 05.02.1993 N 99.
Звільнення працівників, що є членами профспілки, по підставах, передбачених пунктами 2, 3 або 5 частині першої статті 81 справжнього Кодексу проводиться з урахуванням мотивованої думки виборного органу первинної профспілкової організації відповідно до статті 373 справжні Кодекси.
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
При проведенні атестації, яка може послужити підставою для звільнення працівників відповідно до пункту 3 частини першої статті 81 справжнього Кодексу, до складу атестаційної комісії в обов’язковому порядку включається представник виборного органу відповідної первинної профспілкової організації.
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Колективним договором може бути встановлений інший порядок обов’язкової участі виборного органу первинної профспілкової організації в розгляді питань, пов’язаних з розірванням трудового договору за ініціативою працедавця.
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Стаття 83. Припинення трудового договору за обставинами, не залежними від волі сторін
Трудовий договір підлягає припиненню за наступними обставинами, не залежними від волі сторін:
1) заклик працівника на військову службу або напрям його на замінюючу її альтернативну цивільну службу;
2) відновлення на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу, за рішенням державної інспекції праці або суду;
3) необрання на посаду;
4) засудження працівника до покарання, що виключає продовження колишньої роботи, відповідно до вироку суду, що вступив в законну силу;
5) визнання працівника повністю нездібним до трудової діяльності відповідно до медичного висновку, виданого в порядку, встановленому федеральними законами і іншими нормативними правовими актами Російської Федерації;
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
6) смерть працівника або працедавця - фізичної особи, а також визнання судом працівника або працедавця - фізичної особи померлим або безвісно відсутнім;
7) настання надзвичайних обставин, що перешкоджають продовженню трудових відносин (військові дії, катастрофа, стихійне лихо, крупна аварія, епідемія і інші надзвичайні обставини), якщо дана обставина визнана рішенням Уряду Російської Федерації або органу державної влади відповідного суб’єкта Російської Федерації;
дискваліфікація або інше адміністративне покарання, що виключає можливість виконання працівником обов’язків за трудовим договором;
(п. 8 введений Федеральним законом від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
9) закінчення терміну дії, припинення дії на термін більше двох місяців або позбавлення працівника спеціального права (ліцензії, права на управління транспортним засобом, права на носіння зброї, іншого спеціального права) відповідно до федеральних законів і інших нормативних правових актів Російської Федерації, якщо це спричиняє за собою неможливість виконання працівником обов’язків за трудовим договором;
(п. 9 введений Федеральним законом від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
10) припинення допуску до державної таємниці, якщо виконувана робота вимагає такого допуску;
(п. 10 введений Федеральним законом від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
11) відміна рішення суду або відміна (визнання незаконним) рішення державної інспекції праці про відновлення працівника на роботі;
(п. 11 введений Федеральним законом від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
12) приведення загальної кількості працівників, що є іноземними громадянами або особами без громадянства, у відповідність з допустимою часткою таких працівників, встановленій Урядом Російській Федерації для працедавців, що здійснюють на території Російської Федерації певні види економічної діяльності.
(п. 12 введений Федеральним законом від 30.12.2006 N 271-ФЗ)
Припинення трудового договору по підставах, передбачених пунктами 2, 8, 9 або 10 частини першої справжньої статті, допускається, якщо неможливо перекласти працівника з його письмової згоди на іншу роботу (як вакантну посаду або роботу, відповідну кваліфікації працівника, так і вакантну нижчестоячу посаду або нижчеоплачувану роботу), що є у працедавця, яку працівник може виконувати з урахуванням його стану здоров’я. При цьому працедавець зобов’язаний пропонувати працівникові що всі відповідають вказаним вимогам вакансії, наявні у нього в даній місцевості.
Пропонувати вакансії в інших місцевостях працедавець зобов’язаний, якщо це передбачено колективним договором, угодами, трудовим договором.
.
(частина друга в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Трудовий договір по підставі, передбаченій пунктом 12 частини першої справжньої статті, припиняється не пізніше за закінчення терміну, встановленого Урядом Російської Федерації для приведення працедавцями, що здійснюють на території Російської Федерації певні види економічної діяльності, загальної кількості працівників, що є іноземними громадянами або особами без громадянства, у відповідність з допустимою часткою таких працівників.
(частина третя введена Федеральним законом від 30.12.2006 N 271-ФЗ)
Стаття 84. Припинення трудового договору унаслідок порушення встановлених справжнім Кодексом або іншим федеральним законом правил укладення трудового договору
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Трудовий договір припиняється унаслідок порушення встановлених справжнім Кодексом або іншим федеральним законом правил його висновку (пункт 11 частини першої статті 77 справжнього Кодексу), якщо порушення цих правил виключає можливість продовження роботи, в наступних випадках:
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
укладення трудового договору порушуючи вирок суду про позбавлення конкретної особи має рацію посідати певні посади або займатися певною діяльністю;
укладення трудового договору на виконання роботи, протипоказаної даному працівникові за станом здоров’я відповідно до медичного висновку, виданого в порядку, встановленому федеральними законами і іншими нормативними правовими актами Російської Федерації;
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
відсутність відповідного документа про освіту, якщо виконання роботи вимагає спеціальних знань відповідно до федерального закону або іншого нормативного правового акту;
укладення трудового договору порушуючи ухвалу судді, орган, посадовець, уповноважених розглядати поділа про адміністративні правопорушення, про дискваліфікацію або інше адміністративне покарання, що виключає можливість виконання працівником обов’язків за трудовим договором;
(у ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
в інших випадках, передбачених федеральними законами.
(абзац введений Федеральним законом від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
У випадках, передбачених частиною першої справжньої статті, трудовий договір припиняється, якщо неможливо перекласти працівника з його письмової згоди на іншу роботу (як вакантну посаду або роботу, відповідну кваліфікації працівника, так і вакантну нижчестоячу посаду або нижчеоплачувану роботу), що є у працедавця, яку працівник може виконувати з урахуванням його стану здоров’я. При цьому працедавець зобов’язаний пропонувати працівникові що всі відповідають вказаним вимогам вакансії, наявні у нього в даній місцевості. Пропонувати вакансії в інших місцевостях працедавець зобов’язаний, якщо це передбачено колективним договором, угодами, трудовим договором.
(частина друга в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Якщо порушення встановлені справжнім Кодексом або іншим федеральним законом правил укладення трудового договору допущено не по провині працівника, то працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку. Якщо порушення вказаних правил допущене з вини працівника, то працедавець не зобов’язаний пропонувати йому іншу роботу, а вихідна допомога працівникові не виплачується.
(частина третя в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
(див. текст в попередній редакції)
Стаття 84.1. Загальний порядок оформлення припинення трудового договору
(введена Федеральним законом від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Припинення трудового договору оформляється наказом (розпорядженням) працедавця.
З наказом (розпорядженням) працедавця про припинення трудового договору працівник повинен бути ознайомлений під розпис. На вимогу працівника працедавець зобов’язаний видати йому належним чином завірену копію вказаного наказу (розпорядження). У разі, коли наказ (розпорядження) про припинення трудового договору неможливо довести до зведення працівника або працівник відмовляється ознайомитися з ним під розпис, на наказі (розпорядженні) проводиться відповідний запис.
Вдень припинення трудового договору у всіх випадках є останній день роботи працівника, за винятком випадків, коли працівник фактично не працював, але за ним, відповідно до справжнього Кодексу або іншого федерального закону, зберігалося місце роботи (посада).
В день припинення трудового договору працедавець зобов’язаний видати працівникові трудову книжку і провести з ним розрахунок відповідно до статті 140 справжнього Кодексу. За письмовою заявою працівника працедавець також зобов’язаний видати йому завірені належним чином копії документів, пов’язаних з роботою.
Запис в трудову книжку про підставу і про причину припинення трудового договору повинна проводитися в точній відповідності з формулюваннями справжнього Кодексу або іншого федерального закону і з посиланням на відповідні статтю, частину статті, пункт статті справжнього Кодексу або іншого федерального закону.
У разі, коли в день припинення трудового договору видати трудову книжку працівникові неможливо у зв’язку з його відсутністю або відмовою від її отримання, працедавець зобов’язаний направити працівникові повідомлення про необхідність з’явитися за трудовою книжкою або дати згоду на відправлення її поштою. З дня напряму вказаного повідомлення працедавець звільняється від відповідальності за затримку видачі трудової книжки.
Працедавець також не несе відповідальності за затримку видачі трудової книжки у випадках неспівпадання останнього дня роботи з днем оформлення припинення трудових відносин при звільненні працівника по підставі, передбаченій підпунктом “а” пункту 6 частини першої статті 81 або пунктом 4 частини першої статті 83 справжні Кодекси, і при звільненні жінки, термін дії трудового договору з якою був продовжений до закінчення вагітності відповідно до частини другої статті 261 справжнього Кодексу. По письмовому зверненню працівника, що не отримав трудову книжку після звільнення, працедавець зобов’язаний видати її не пізніше за три робочі дні з дня звернення працівника.
.