Нова хвиля розширення ЄС ще більше фрагментує європейський ринок праці. Громадяни Румунії і Болгарії отримають право роботи лише в дев’яти європейських країнах. Наслідки розширення ЄС матимуть значення також для двох країн, в ЄС тих, що не входять - Молдавії і України.
1 січня 2007 року Румунія і Болгарія стають членами ЄС. Правда, для їх громадян це не означає отримання всіх прав, якими володіють громадяни інших країн Євросоюзу. Більшість країн ЄС вирішили ввести обмеження, закривши для румун і болгар свої ринки праці. Зокрема, так вирішили поступити Британія і Ірландія, які в 2004 році, при попередньому розширенні, відкрили свої ринки для восьми східноєвропейських країн (включаючи Польщу, Литву і Угорщину), на відміну від більшості решти країн «старого» ЄС.
Вільне пересування робочої сили є однією з чотирьох основних свобод, що декларують в Європейському союзі (разом з вільним пересуванням капіталу, товарів і послуг). Проте теорія не сходиться з практикою. По суті, з 2007 року ринок праці ЄС буде роздільний на три сегменти. Перший - для громадян 15 країн «старого» ЄС (до розширення 2004 року) плюс Кіпру і Мальти. Їх громадяни можуть вільно працювати у всіх країнах ЄС. Другою - для громадян восьми східноєвропейських країн хвилі розширення 2004 року. Громадяни Словаччини, Польщі або Латвії з травня 2004 року можуть вільно працювати в Британії, Ірландії і Швеції, а з травня 2006Kго - також в Іспанії, Фінляндії і Греції.
Третій сегмент - для громадян Румунії і Болгарії, що тільки входять в ЄС. Свої ринки праці для них відкрили лише східноєвропейські країни попередньої хвилі розширення (за винятком Угорщини, що безпосередньо граничить з Румунією), а також Швеція і Фінляндія. Британія і Ірландія вирішили свої ринки праці закрити - в ці дві країни за останні два з половиною роки перебралися близько 800 тис восточноєвропейцев. Це дозволило заповнити вакансії і прискорити економічне зростання, проте принесло також соціальні проблеми, до яких на Британських островах не були готові. І про всяк випадок закрили ринок праці.
Обмеження можуть бути встановлені строком до семи років - до 2011 року для першої хвилі, і до 2014Nго - для Болгарії і Румунії. «Зняття обмежень залежатиме від політичної і економічної обстановки в конкретних країнах. У разі економічного зростання, скорочення безробіття і потреби в нових робочих руках уряду будуть більш схильні відміняти ці правила, чим у разі стагнації.
Крім того, ліберальніші до мігрантів країни, такі як Британія або Іспанія скоріше відмінять обмеження, чим країни з жорсткішими ринками праці, як Австрія і Німеччина, де профспілки дуже бояться конкуренції з дешевою робочою силою з Східної Європи», - розповів «Експертові Online» Філіп Уайт, старший економіст лондонського центру Economist Intelligence Unit.
Втім, багато спостерігачів сумніваються в ефективності міграційних обмежень. Будучи громадянами ЄС, з січня румуни і болгари зможуть спокійно в’їжджати в будь-яку країну ЄС строком на три місяці. Більш того, хоча їм буде заборонено займати робочі місця в більшості країн ЄС, вони без всяких обмежень можуть працювати як підприємці без утворення юридичної особи - від архітекторів і електриків до консультантів і водопровідників. «У випадку, якщо вводяться обмеження для групи людей, які і так можуть спокійно в’їжджати в країну ЄС, то це веде лише до виштовхування цієї групи в нелегальний ринок праці.
Це тим більше небезпечно у разі Румунії і Болгарії, що багато з їх громадян вже сьогодні нелегально працюють у ряді країн ЄС, перш за все в Іспанії, Португалії і Італії», - розповів «Експертові Online» Денні Сріськандараджа, аналітик Інституту суспільної політики (IPPR) в Лондоні. За оцінками Еврокомісиі, з 22Uмиллионного населення Румунії близько 2 млн. живуть і працюють в країнах ЄС (17% від працездатного населення). Для 7,5Uмиллионной Болгарії частка тих, що працюють за кордоном ще значніше - 800 тис. (20% всього працездатного населення).
Наслідки розширення ЄС матимуть значення також для двох країн, в ЄС тих, що не входять. Оскільки територія Бессарабії і Північної Буковини, що нині знаходиться у складі Молдавії, Чернівецької області і частини Одеської області України , з 1918Wго по 1940 рік входила до складу Румунії, то люди, що проживали в цих регіонах у той час, а також їх нащадки мають право на румунське громадянство. Крім того, в південній Бессарабії (і у Молдавії, і на Україні) живуть близько 200 тис. етнічних болгар, яким власті Болгарії надають громадянство своєї країни . За станом на кінець 2006 року в Молдавії близько 300 тис. громадян мали паспорти Румунії і ще близько 50 тис.
- паспорти Болгарії. З січня 2007 року це дозволить їм вільно пересуватися по Євросоюзу і навіть працювати в дев’яти країнах, включаючи благополучні Швецію і Фінляндію. Із-за привабливості такої перспективи румунське консульство в Кишиневі з початку осені отримує рекордне число звернень від громадян Молдавії, які бажають «відновити» своє румунське громадянство. Потенційно це означає, що в осяжній перспективі до 2Z3 млн. жителів Молдавії і України можуть стати громадянами Євросоюзу і дістати доступ на ринки праці низки країн ЄС.

Джерело: info.srochno.ua