• Теоретично співробітники цілком здатні працювати поза офісом, вивільняючи дорожчаючі площі. Проте зважитися на аутсорсинг надмірного персоналу, а вже тим більше застосовувати методи видаленої роботи через інтернет поки готові дуже небагато компаній. Дуже вже незвично.

  Як правило, російські компанії вирішують проблему постійного зростання цін на офісні человекоа «

  Офіційний санітарний норматив офісної площі на одного співробітника в Росії складає не меншого 4,5 кв.м. Зрозуміло, на цю директиву мало хто звертає увагу. Давно відомо: якщо буквально слідувати всім нормативам, бізнес в Росії краще взагалі не починати. Проте навіть якщо використовувати в розрахунках цей показник, опиниться: у Москві одне офісне человекоесто з’їдає за рік не менше трехетырех тисяч доларів.

  Підприємці украй стурбовані постійним зростанням зарплат. Проте, за оцінками, частка зарплати одного співробітника, що знаходиться в офісі вісім годин в день, не перевищує 25% від всіх витрат, пов’язаних з його присутністю на робочому місці. Все інше - витрати на електрику, комп’ютери і оргтехніку, доступ в Інтернет, телефонію, прибирання, живлення, меблі, опалювання, кондиціонери і оренду. І витрати на оренду офісної площі, що опинилися в цьому списку останніми, насправді дають максимальне навантаження. А в результаті співробітник із зарплатою в 50 тисяч рублів реально може обходитися працедавцеві в 200 тисяч.

  Зайві люди

  Надлишок персоналу, що постійно працює в офісі, - дороге задоволення, так що пошук виходу корисно почати з «інвентаризації» співробітників. Можна витратити гроші на консультантів, які зроблять все по науці. Але в невеликих компаніях куди простіше, та і дешевше виконати таку роботу своїми силами. Досить видати кожному співробітникові лист паперу, попросити розділити його вертикальною межею навпіл і заповнити, вписавши зліва список обов’язків, а справа - реально виконуваної роботи. Досвідчені кадровики, що радять використовувати цей прийом, лукаво посміхаються і обіцяють: працедавець гарантовано отримає цікавий матеріал для осмислення.

  Іноді локалізувати надмірний персонал допомагає випадок. Кілька років тому в емоційному пориві Михайло Ярін, власник компанії «ЕвроНова», продажем пральних машин, що займається, звільнив аж половину своїх співробітників. Причиною нервового зриву послужило не дуже приємне відкриття: у важкій ситуації вся відповідальність за успіх бізнесу лягає виключно на підприємця.

  Проблеми, виниклі изза крутійства митників, на два місяці паралізували роботу фірми. Ярін цілодобово пропадав на митниці, а співробітники «палили бамбук». А простіше кажучи, валяли дурня. Потім з’ясувалося, що персонал всетаки «усвідомлював», що простій - тимчасовий, через деякий час продажі відновляться, а значить, можна використовувати несподівану паузу на пошук нових клієнтів або спілкування з вже наявними замовниками для підтримки хороших відносин. Проте не всі змогли примусити себе працювати під час вимушених «канікул».

  В черговий раз повернувшись в офіс і не виявивши в нім нічого, окрім солодкої і ледачої знемоги, Ярін одним розчерком пера звільнив 9 з 18 менеджерів. Найцікавіше в тому, що ті, що залишилися продемонстрували неймовірний темперамент в роботі, практично повністю компенсировав зменшення штату відділу продажів. Так, майже випадково, з’ясувалося: резерви були. Причому значні.

  В петербурзькому підрозділі роздрібної мережі «Пятерочка» індикатором надлишку персоналу стала поголовна епідемія грипу. Швидко найняти тимчасових працівників не встигли, так що довелося обходитися силами, що залишилися в строю. Керівництво мережі оперативно переглянуло частину бизнеспроцессов роботи магазинів. Зокрема, доставку продуктів «на крапки» було вирішено здійснювати ночами. Але головне, після незначних, здавалося б, змін персонал, що скоротився, в денну зміну раптом почав працювати навіть краще. У результаті було вирішено зберегти стале за час масових лікарняних кількість співробітників.
  Штат магазинів скоротили на 10%, а видужуючих почали влаштовувати в нові торгові крапки. Так, магазин - не офіс. Проте історія показова. Резерви, як правило, знайти можна. Просто в звичайному режимі вони не видно. Рутина - страшна справа.

  .

  Скорочення персоналу в боротьбі за зниження витрат - цілком розумний вихід. Інша розмова, кого і як скорочувати. І тут експерти радять перш за все сформувати чіткі критерії оцінки ефективності, застосування яких приведе до добровільного відходу тих, хто просто не справляється.

  В одному з міцних банків середньої руки, назву якого наші конфіденти просили не згадувати, за три роки вдалося скоротити персонал в два з половиною (!) рази, що абсолютно не позначилося на результатах. Точніше, якраз позначилося: показники навіть виросли на тлі відчутної економії. Такий підсумок дало застосування багаторівневої системи контролю і мотивації: співробітники дістали можливість точно прорахувати зв’язок між трудовитратами, досягненнями і фінансовим результатом. Слабкі пішли. Сильні залишилися.

  На сторону

  Один зі все більш популярних способів позбавитися від зайвого персоналу - передача частині бизнеспроцессов на аутсорсинг. «Компанії все частіше поступають так з адміністративною підтримкою, виводячи за штат секретарів, персональних помічників і «айтішников», - помічає Юрій Дорфман, керівник сектора юриспруденції, страхування і HR рекрутінгової компанії Cornerstone.

  На аутсорсинг можна віддати значну частину фінансового блоку і бухгалтерський облік. Тим більше що на ринку вже достатньо професійних компаній, що пропонують цілком якісні послуги з постановки, ведення і відновлення бухгалтерського і податкового обліку, а також складання звітності і супроводу відносин з податковими органами, - аж до судових розглядів із залученням власних юристів. Не менш популярна передача на сторону маркетингу і зв’язків з громадськістю. З урахуванням поставленого завдання PRагентство здатне швидко сформувати робочу групу, яка впродовж терміну дії контракту забезпечуватиме необхідну клієнтові PRактивность.
  Мало того, в договорі можна навіть звести наклеп очікувані результати, хай і на рівні формальних показників.

  .

  В цьому сенсі найяскравіший і «правильніший» приклад - аутсорсинг коллцентров. Таких послуг на ринку сьогодні з лишком, причому столичні компанії все частіше використовують послуги регіональних операторських центрів. Спасибі революції у сфері телекомунікацій. Половина Америки використовує розміщені в Індії центри по прийому гарячих дзвінків. На цьому фоні обробка дзвінків, що поступають в московську компанію, силами коллцентра в Ярославлі або Калузі вже давно не викликає подиву. Так простіше, а головне - дешевше.
  І вже точно мало кому прийде в голову розсаджувати на дорогих столичних офісних квадратних метрах низькооплачуваних панночок на телефоні: у такому разі непрямі витрати можуть у декілька разів перевищити зарплати кожного з таких співробітників.

  .

  Дещо складніше з аутсорсингом персоналу, присутність якого в офісі компанії замовника обов’язково. У такому разі заощадити на квадратних метрах навряд чи вдасться. Юрій Дорфман з Cornerstone так описує переваги аутсорсинга персоналу: «Співробітник з щомісячною зарплатою в 300 доларів, що безпосередньо працює в офісі працедавця, обходиться йому в 540-560 доларів в місяць. Зате після включення такого працівника в штат нашої компанії витрати (не рахуючи пов’язаних з оформленням перекладу) знижуються до 417 доларів». Але на жаль, офісну проблему це не вирішує. Навіть вигадавши на зарплаті і непрямих витратах, зайвих квадратних метрів компанія-замовник не отримає.
  А значить, не можна буде по новій схемі розсадити персонал і при укладенні чергового договору оренди відрізувати зайву площу.

  .

  Віртуали

  Віртуалізація персоналу для більшості російських компаній до цих пір залишається утопією, хоча на рівні опису моделі все виглядає дуже красиво.

  Витративши відносно невеликі суми на широкосмуговий доступ в Інтернет і IP$телефонию, можна розсадити кабінетних співробітників по будинках, організувавши видалену роботу. Є і варіації. Серйозно розглядаючи перспективи телекомьютінга, можна замінювати дорогих московських фахівців не менш професійними, зате готовими трудитися за менші гроші працівниками з регіонів. А на місцевому рівні той же трюк теоретично можуть проробляти компанії, що мешкають в «мілліонниках», - за рахунок залучення співробітників, що живуть в райцентрах.

  Сама по собі технологія телекомьютінга давно розписана в деталях, а список співробітників, яких можна перевести на такий режим, вивільняючи дорогі человеко’места в офісі, досить обширний. На думку Марини Тарнопольськой, партнера і директора департаменту «Outstaffing, лізинг, масовий підбір» компанії «Агентство Контакт», така форма роботи ідеальна для ведення і підтримки баз даних, поповнення і оновлення корпоративних веб(сайтів, телефонного спілкування з клієнтами, включаючи продажі з голосу і прийом замовлень. Так само можуть працювати і бухгалтери, в завдання яких не входить очне спілкування з податковими органами.

  Із зрозумілих причин такий спосіб організації роботи більше всього підходить компаніям, що мають справу з інформацією. Редакційно)издательские проекти і фірми програмістів в цьому випадку - перші кандидати.

  Характерний приклад успішного використання аутсорсинга персоналу в комбінації з методами видаленої роботи через інтернет - портал Klerk.ru, орієнтований на бухгалтерів і підприємців. Власник проекту Борис Мальцев живе в Краснодарі, а все, що йому потрібно для управління бізнесом, - крісло, ноутбук і надійний канал зв’язку. При цьому абсолютно всі співробітники і автори працюють в дистанційному режимі, оскільки живуть в самих різних містах.

  «Застосування подібної технології забезпечує економію не тільки на оренді квадратних метрів, але і на телефонному зв’язку, канцелярському приладді, оргтехніці. А для фірм, ведучих «чорну» бухгалтерію, це ще і економія на податках, - сміється Ольга Міхаленко, редактор медіа-інформаційної Групи «Страхування сьогодні». - Є і інші вигоди. Так при оформленні відносин між працедавцем і видаленим работником-фрілансером у формі договору аутсорсинга з’являється можливість відносити оплату послуг такого співробітника до витрат, зменшуючи оподатковувану базу по податку на прибуток.
  Правда, в цьому випадку працедавець не виступатиме податковим агентом працівника, який винен буде сам задекларувати свої доходи і провести відповідні відрахування».

  .

  Є і ще одна обставина, яку слід враховувати, обговорюючи перспективи видаленої роботи: виявляється, людям подобається працювати удома! Опит, проведений дослідницьким агентством MORI, показав, що найбільший стрес у більшості респондентів викликають якраз поїздки в офіс і назад: близько 41% працівників назвали найбільш стомливим чинником необхідність тягнутися з ранку в офіс, а увечері у зворотному напрямі. На другому місці опинилися внутрішньоофісні правила, які не подобаються 37% співробітників. На третьому - постійна втрата часу на беззмістовні розмови з колегами. Цей відволікаючий чинник відзначили 33% респондентів.

  Згідно аналогічним опитам, проведеним в Європі і США, 33% працівників хотіли б працювати з будинку від одного до трьох днів в тиждень, а 45% вважають за краще постійно працювати вдома.

  Але це за кордоном. А що у нас? За словами Юрія Дорфмана (Сornestone), ще десять років назад видалена робота сприймалася більшістю претендентів на вакантні посади украй негативно. Більшість оцінювала подібну форму відносин з працедавцем як «несерйозну», таку, що не має нічого спільного із стабільністю. Проте кое4что міняється. «Сьогодні, - говорить Дорфман, - ми все частіше зустрічаємо людей, які готові працювати видалено. Адже змінився спосіб життя і в країні».

  Але на жаль, достатньо і обмежень. Зокрема чисто психологічної властивості. «Людини, яка знаходиться в активному трудовому віці, зацікавлений надалі професійному зростанні і просуванні по службі, видалена робота, безумовно, не влаштує, - упевнена Марина Тарнопольськая. - Навпаки, подібний формат роботи стане демотівірующим чинником. Робота вдома оптимальна для студентів, жінок з маленькими дітьми і тих, хто залицяється за старезними родичами, для людей передпенсійного і пенсійного віку і інвалідів».

  Так чи інакше, при всіх спробах звести до консенсусу оцінки коментаторів, єдиної думки про перспективи видаленої роботи поки не виявляється. Гірше за те, побоювань куди більше, ніж аргументованих закликів активно упроваджувати телекомьютінг.

  Гендиректор компанії «Амплуа Брокер» Наталія Товста нагадує, що наша країна ще не доросла до дискусій про те, як забезпечити правильне співвідношення між роботою і відпочинком, тоді як в США тема work-life balance ось вже декілька років залишається одній з найпопулярніших: «Максимум, що можна реалізувати на практиці в Росії, - це что9то на зразок бібліотечного дня для деяких співробітників. Скажімо, редактори нашого сайту можуть раз в тиждень готувати свої статті будинку. Але в осяжному майбутньому такий метод організації бизнес:процессов в нашій країні не стане масовим. І головна причина - зниження контролю у поєднанні з. російським менталітетом».

  Розділ компанії ADV/web;engineering Олексій Персианов теж песимістичний: «Якщо говорити про нашу галузь, створенні інтернет;проектов, то перед моїми очима проходять десятки компаній, які назавжди упустили якість після переходу на видалені схеми співпраці з персоналом. Та і російське законодавство поки явно не заточене під видалену роботу».

  Але це не привід для того, щоб попрощатися з ідеєю застосування методів видаленої роботи назавжди. Офіси дорожчають загрозливими темпами, що щорічно знижує прибуток компаній. У таких умовах можна примусити хоч би частину співробітників ефективно працювати вдома. Головне, успіх тут залежить тільки від управлінських талантів менеджменту компанії, а не від зовнішніх чинників на зразок примхи орендодавця.

Джерело: rabotaplus.com.ua