Навряд чи скорочення штату або ліквідація підприємства обійдуться без претензій з боку співробітників, що покидають фірму. І від бухгалтерії напевно зажадають прозорості в розрахунку вихідної допомоги. Тому ми підготували наочне роз’яснення для колишніх працівників.
Від того, з якої причини працедавець вимушений звільнити цілком відповідного йому співробітника, залежить розмір вихідної допомоги.
Звільнення із-за скорочення штату або ліквідації фірми
У вказаних випадках вам разом з останнім окладом і компенсацією за невикористану відпустку виплатять вихідну допомогу. Зробити це повинні в останній робочий день.
Покладену суму розраховують по формулі:
Вихідна допомога = Кількість буденних днів в першому місяці після звільнення x Середній заробіток за день
Щоб встановити середній заробіток за день, беруть суму, виплачену співробітникові за останні 12 місяців в даній компанії, і ділять на кількість буденних днів в цьому періоді.
Причому це вихідна допомога вам зобов’язані видати, навіть якщо ви відразу після звільнення починаєте трудитися в іншій компанії.
Але цілком можливо, що ні за перший, ні за наступний місяць ви не зможете влаштуватися на відповідну роботу. Тоді колишній наймач ще раз вам нарахує і видасть суму, яку ви могли отримати на колишньому місці за другий місяць. Поступили ви на нову роботу чи ні, визначається по записах в трудовій книжці.
Розмір цієї виплати можна визначити так:
Допомога на період працевлаштування = Кількість буденних днів в другому місяці після звільнення x Середній заробіток за день
Колишній наймач може сплатити вам і третій місяць вимушеного відпочинку. Але для цього вам треба протягом двох тижнів після звільнення встати на облік в службі зайнятості. І якщо після трьох місяців пошуків ви не підберете нову роботу, вам знов виплатять гроші. Визначити суму цієї допомоги можна по формулі для другого місяця. Своє положення безробітного потрібно підтвердити довідкою із служби зайнятості.
Приклад 1
Беспалов П.А. працював комірником в ЗАТ «Альфа» за 10 000 крб. в місяць. Але 10 січня 2007 року комірника звільнили у зв’язку з скороченням штату.
Бухгалтер ЗАТ «Альфа» спочатку визначив, скільки в середньому Беспалов заробляв за день. В розрахунок увійшов період з 1 січня по 31 грудня 2006 року. За цей час Беспалову виплатили 120 000 крб. (10 000 крб. x 12 міс.). Всього за рік комірник відпрацював 248 днів.
Середній заробіток Беспалова за день такий:
120 000 крб. : 248 дн. = 483,87 крб.
В першому місяці після звільнення (з 11 січня по 10 лютого 2007 року) 22 буденних дня. Вихідна допомога склала:
483,87 крб. x 22 дн. = 10 645,14 крб.
Вихідна допомога Беспалову була виплачена в останній робочий день (10 січня 2007 року) разом з останнім окладом і компенсацією за невикористану відпустку. Вже через декілька днів після звільнення Беспалов встав на облік в службі зайнятості.
Але ні в найближчий, ні в наступний місяць після звільнення (з 11 лютого по 10 березня 2007 року) Беспалов роботу не знайшов. Тому 12 березня 2007 року від колишньої компанії йому було виплачено допомогу на період працевлаштування, а саме середній заробіток за18 буденних днів. Сума рівна:
483,87 крб. x 18 дн. = 8709,66 крб.
Протягом третього місяця (з 11 березня по 10 квітня 2007 року) ситуація з роботою не змінилася. І оскільки Беспалов своєчасно звернувся в службу зайнятості, ЗАТ «Альфа» нарахувало йому допомогу на період працевлаштування ще раз за 22 буденних дня. Тому 10 квітня 2007 року колишньому комірникові видали:
483,87 руб.x 22 дн. = 10 645,14 крб.
Звільнення з іншої причини, не залежної від працівника
При інших причинах звільнення крім останнього окладу і компенсації організація також зобов’язана виплатити вихідну допомогу. Але тільки за два найближчі тижні. Це правило діє в наступних випадках звільнення:
- лікар визнав вас повністю непрацездатним;
- вас призвали на військову службу;
- відновили на роботі колишнього співробітника, на чиє місце вас наймали;
- фірма переїздить в інше місце, що для вас незручно;
- працедавець змінив умови трудового договору, і вони вас не влаштовують.
Допомога розраховується по формулі:
вихідна допомога за два тижні = кількість буденних днів за два тижні x середній заробіток за день.
Середній заробіток за день в цій ситуації розраховується точно так, як і в попередніх випадках.
Приклад 2
Турбин М.В. працює у ВАТ «Бета» з 2 жовтня 2006 року. А 12 листопада 2007 року його звільнили у зв’язку із закликом на військову службу. В середньому щодня Турбін заробляв 1313 крб.
Вихідна допомога була видана за перші два тижні після звільнення - з 13 листопада по 26 листопада 2007 року. У цьому періоді по графіку роботи Турбіна (п’ятиденний робочий тиждень) 10 буденних днів. Вихідна допомога склала:
1313 крб. x 10 дн. = 13 130 крб.
Турбін отримав допомогу в день звільнення 12 листопада 2007 року.
Природно, двотижнева вихідна допомога вам видадуть в останній робочий день разом з рештою виплат.